Дитинство – це ресурс
У кожному віці свої потреби, а отже турбота і любов батьків з кожним роком мають свої особливості.
Якщо у дорослої людини налагоджений контакт з його Внутрішньою Дитиною (его-стан за Е.Берном), то дорослий відчуває багато радісних моментів. У такої людини є бажання жити й енергія для руху вперед, їй простіше відповісти на запитання “чого ти хочеш”, “що тебе тішить”.
У дорослих, які мають порушений зв’язок з Внутрішньою Дитиною таке запитання викликає утруднення, оскільки їм важко зорієнтуватися у власних бажаннях, або вони “вже давно нічого не хочуть”.
Дитинство – це велика сила, ресурс, в якому криються справжні бажання і потреби, величезна життєва енергія, потужна інтуїція, довіра собі, уява, здатність отримати те, що хочеш і сміливість жити. Непрожиті дитячі переживання перешкоджають жити так, як би хотілось, призводять до страждань.
Можливі труднощі на шляху до психологічної зрілості
У дитинстві починає формуватись довіра, автономія, самоконтроль, допитливість, творчість і при травмуючих фіксаціях на певних етапах, коли батьки були ненадійними, відштовхуючими, караючими за потреби, перешкоджали розвитку, наприклад, нетерпляче і наполегливо робили те, що дитина цілком може зробити сама або, навпаки, очікували дій, які дитина самостійно зробити не в змозі, у дорослому віці формується підозрілість, побоювання за власне благополуччя, почуття провини та сорому, з такими людьми важко встановити контакт, у стосунках вони часто піддають партнера випробуванням і перевіркам на довіру.
У близьких стосунках можуть відчувати себе беззахисними і вразливими, крім того, постійне почуття провини може стати причиною пасивності, імпотенції або фригідності, а також психопатичної поведінки.
При надмірній опіці дитини батьки залишаються глухими до її справжніх потреб, у малюка виникає сумнів у його здатності контролювати навколишній світ і володіти собою та будучи дорослими, замість впевненості можуть мати симптоми обсесивно-компульсивного розладу або параноїдальний страх переслідування, думають, що інші пильно за ними стежать і ставляться до них з підозрою і несхваленням.
Ми залишаємося в тому віці, в якому нас “недолюбили” і перебуваємо там до тих пір, поки самостійно не навчимося приймати себе такими як ми є.
Що дає терапія Внутрішньої Дитини?
Відчуття радості життя, ресурс для втілення в реальність мрій та бажань.
Для того, щоб познайомитися зі своєю Внутрішньою Дитиною, встановити з нею контакт або пропрацювати “гострі” моменти є ряд можливостей:
- Психологічні тренінги (під керівництвом кваліфікованого тренера).
- Індивідуальна психотерапія (сеанси з фахівцем в області психології).
- Спілкування з дітьми, гра з ними. Власними або чужими – різниці немає ніякої, важливо відчути цих дітей, а також атмосферу, в якій вони бавляться і не просто підлаштуватися під діток, а ніби знову стати дитиною: з дитячою безпосередністю грати в комп’ютерну гру, будувати пірамідки з пластмасових обручів або пісочні печери, замки або будь-що інше, що прийде вашому малюку в голову.
- Занурення всередину себе за допомогою медитації.
- Інші методики, розроблені педагогами і психологами.
Техніки роботи з Внутрішньою Дитиною
Імагінативна вправа з фотокарткою.
Пропонується знайти свою дитячу фотографію, розглянути себе, зайняти зручне положення в тихому комфортному місці, розслабитися і заплющити очі і уявити дитину, яка живе всередині вас. Скільки їй років? Як вона виглядає? Про що думає? Хто поруч? Що її турбує?
Спробуйте поговорити з нею. Можливо, в неї є запитання на які ви, будучи дорослими вже маєте відповіді. Можливо, в неї є емоції, з якими вона хоче поділитись з вами або очікує лише бути поміченою.
Скажіть “Я тебе бачу. Я приймаю тебе. Я даю тобі місце. Я люблю тебе. Я люблю твою унікальність і неповторність, такого як ти більше немає! Будь ласка, вибач мені. Вибач, що мав сумніви в тому, що ти найкращий і найулюбленіший. Вибач, що я порівнював тебе з іншими. Вибач, що не чув і забував про тебе. Я дякую тобі за те, що ти є у мене – така чиста, щира і улюблена душа. Будь вільною від всіх поганих думок про себе. Ти унікальний, ти саме такий, яким і маєш бути, особливий, ні на кого не схожий, єдиний в світі. Ти – це ти, і ти прекрасний”.
Коли ви закінчите цю вправу, обов’язково запишіть почуття і те, що спало вам на думку.
Арттерапевтична вправа для діалогу з вашою Внутрішньою Дитиною.
Візьміть аркуш паперу і два олівці різного кольору: один в праву руку, інший – в ліву. Якщо ви правша, то правою рукою пишіть від імені себе-дорослого, а лівою – від вашої Внутрішньої Дитини. Якщо ви лівша, то навпаки.
У діалозі тільки ви і ваша Внутрішня Дитина. Хто з вас перший піде на контакт? З чого ви почнете ваше спілкування? Відповіді, отримані на ваші запитання, можуть бути для вас несподіваними.
Тепер, коли ви знайшли дитину і почали з нею розмову, настав час відновити з нею саме ті необхідні їй взаємини. Спілкуйтеся з Дитиною всередині стільки, скільки їй захочеться. Запитаєте, чого їй не вистачає. Дайте їй те, що вона просить. Назвіть її ім’я, скажіть теплі, добрі слова, висловіть їй свою любов. Порадьте їй щось. Будьте їй таким батьком чи матір’ю, які вам потрібні були тоді.
Імагінативна вправа пропрацювання травми народження
Можливо, ваша Внутрішня Дитина була травмована з моменту народження. Уявіть, що ви присутні при власному народженні. Тільки-но ви з’явитеся на світ, зверніть всі ваші почуття до новонародженого немовляти, візьміть його на руки, обійміть і приголубте, дивлячись собі – новонародженому – в очі. Коли ви помітите, що ваше новонароджене “я” повертає вам цей погляд або просто бачить вас, зверніться до своєї Внутрішньої Дитини і скажіть, що ви любите і розумієте її й що допоможете їй вирости і стати дорослим.
Переконайте вашу Дитину, що вона прийшла в безпечний світ, в якому ви забезпечите їй необхідний захист і допомогу. Завірте її, що вона ніколи не почуватиметься самотньою або скривдженою, що вона може ставати ким захоче і якою захоче; що їй не знадобиться більше боротися за перемогу і терпіти поразки, тому що ви, її Дорослий, допоможете їй пройти через будь-які випробування. Поясніть вашій Внутрішній Дитині, що вона не знає почуття самотності чи страху, тому що ви винагородите її такою увагою, що він (ви) буде рости в атмосфері любові й безпеки. Переконайте своє Дитя, що йому не потрібно буде вдаватися до відчайдушних спроб звернути на себе увагу, тому що ви будете слухати і чути його.
Вправа “Заняття, що приносить задоволення”
Згадайте і запишіть 25 ваших улюблених занять (наприклад, пускати мильні бульбашки / літачки / повітряного змія; малювати; кохатися; пекти печиво; плести; водити машину; плавати / пірнати; грати в футбол / хокей / шашки / шахи / лото / хованки; співати; танцювати; кататися на ковзанах / лижах / санках / велосипеді; лазити по деревах / скелях / парканах; ліпити з пластиліну тощо)
Що з цього списку вам по-справжньому було приємно в ранньому дитинстві? Що з цього списку вам по-справжньому подобається зараз? Коли востаннє ви дозволили собі цим зайнятися? Поставте дату біля кожного заняття і не дивуйтеся, якщо виявиться, що це було багато років тому.
Виберіть щось, чого Ви не робили вже дуже-дуже давно і… зробіть це!
Знаходьте хвилинку для себе щодня. Не відкладайте і не відсувайте “на потім”. Не ігноруйте свою Внутрішню Дитину, а вчіться бути для неї турботливим Батьком.
Ольга Климентович, психолог – Львів