Про що “свербить” наше тіло

Алергія – від грец. «реакція на чуже», сильна відповідь організму на який-небудь подразник, на який у більшості людей ніякої реакції не виникає. Досліджувати зв’язок захворювання з негативними емоціями займалися Л. Бурбо, Л. Хей, Р. Дальке і інші.

Традиційна західна медицина називає кілька причин, здатних запустити механізм алергії: генетична схильність, перенесені хвороби, професійні ризики (наприклад, при роботі на шкідливих виробництвах). Але вона абсолютно безсила відповісти на основне питання: чому? Чому за інших рівних умов в однієї людини розвивається важка форма алергії, а в іншої – ні.

Оскільки повноцінної відповіді про «пусковий механізм» немає, то відповідно немає можливості і вилікувати цей стан, тобто «зробити все, як було». Саме тому, традиційний підхід до «лікування» дуже простий: потрібно по можливості уникати алергенів і лікувати симптоматику. Враховуючи сучасні препарати і запобіжні заходи, можна значно полегшити вашу долю, але тільки полегшити.

Якщо ми звернемося до традиційної східної медицини, то в першу чергу нашу увагу звернуть на те, що імунна система дуже тісно пов’язана у своєму функціонуванні з нервовою. Ті, люди, які схильні більше хвилюватися і не володіють способами релаксації, більше схильні до захворювань в цілому, і алергій зокрема.

Фактори, які впливають на розвиток алергії

  • Вчинки наперекір своїм бажанням, необхідність робити те, чого не хочеться. Алергічні реакції розвиваються у тих людей, які так і не навчилися говорити «Ні!» і таким чином організм намагається реалізувати свої потреби всупереч соціуму.
  • Тривала тривога – фактор, що сприяє виникненню алергії. Організму, щоб зберегти свою цілісність потрібно мобілізувати всі свої ресурси, тому алергію він використовує як спосіб зняття стресу, мінімізація впливу негативних думок. Виражаючи негативну енергію через алергію, організм самозберігається.
  • Сильно виражений страх, який виникає у людини за різних обставин, може стати поштовхом для розвитку алергії. Механізм розвитку захворювання аналогічний попередньому випадку.

Основні симптоми алергії.

Якщо взяти симптоматику, то вона теж може бути абсолютно різною: свербіж шкіри, висипання, подразнення, пухирі, запалення слизових оболонок, утруднення дихання, набряки, нудота, блювота, сльозливість, печіння – це далеко не повний перелік.

Наприклад, у однієї пацієнтки була з дитинства алергія на собак. Проявилася вона у віці 5 років. До 35 років жінка страждала від цілого «букету» симптомів: печіння в очах і сльозливість, набряки слизових оболонок, іноді шкірний свербіж. У 35 років, перепробувавши всі можливі способи, в тому числі і екзотичні, такі, як  «зняття вроків» та сеанси екзорцизму, вона, прочитавши статтю про психосоматичні  захворювання і знайшовши алергію в їхньому списку, звернулася до психотерапевта, який займається роботою з такими пацієнтами. В ході роботи з’ясувалося, що основною причиною алергії була дитяча психологічна травма, коли на очах у дівчинки автомобіль збив собаку. Вона нікому не розповіла тоді про цей випадок, а потім і зовсім про нього забула. Але на підсвідомому рівні з тих пір оберігала себе від подібного: «краще зовсім не бачити собак і взагалі не наближатись до них!». Ця установка стала визначальною в її житті на довгі роки. Після опрацювання цієї проблеми і скасування установки, алергія більше не проявлялась.

Психосоматичні причини алергії у дітей

Почуття і переживання дитини бувають дуже сильними. Вона ще не вміє висловити свої емоції, але внутрішньо дуже переживає з багатьох причин:

  • через тривалу відсутність мами протягом дня;
  • через часті сварки батьків;
  • через сильні обмеження (постійні заборони і тиск з боку дорослих).

Душевна дисгармонія може викликати алергію у дітей. Як маленькій дитині дати знати дорослим, що вона потребує ласки і розуміння? Найкращий спосіб – висловити душевний неспокій через свій маленький організм.

Рекомендації, які допоможуть вирішити проблему:

  • навчитися приймати людей такими, якими вони є, не критикувати їх;
  • любите себе і випромінювати цю любов в навколишній світ – ви не гірші і не кращі за інших людей, ви просто є, і ви інший, ви унікальний;
  • розширте своє сприйняття світу;
  • спілкуючись з іншими людьми, намагайтеся бути більш відкритими, терплячими;
  • навчіться перетворювати негативні емоції у позитивні, спочатку це буде досить важко, але з часом результат вашої праці буде чудовим;
  • якщо ви дратівливі, шукайте причину в собі, навчіться брати відповідальність за свою емоційну поведінку (враховуйте не лише свої потреби, а й інтереси інших людей);
  • не бійтеся діяти і отримувати задоволення від життя, навчіться говорити «Ні!», якщо ви не хочете робити те, що суперечить вашим бажанням і потребам.

Так, змінити мислення на позитивне дуже важко, особливо, якщо коло спілкування обмежене, але все ж, переоцінивши себе, свої можливості і бажання ваше життя стане кращим, а прояви захворювання зведуться до мінімуму, можливо взагалі перестануть давати про себе знати.

Ольга Климентович, психолог – Львів

Залишити коментар